Ніколаєв Валентин

Ніколаєв Валентин, заслужений майстер спорту СРСР з греко-римської (класичної) боротьби. Народився 6 квітня 1924 року в с. Долино-Кам’янка Знам’янського району Кіровоградської області. Закінчив Ростовський інститут інженерів залізничного транспорту.

 

У великий спорт він прийшов доволі пізно: греко-римською боротьбою розпочав займатися у 21-річному віці під час навчання у Ростовському інституті інженерів залізничного транспорту.

Про свій перший вихід у великий спорт він згадував так: «Мені тоді зламали вуха і ребра. Це було в 1945 році в цирку на Цвітному бульварі. У першому поєдинку проти мене вийшов громила. Я швидко поклав його. Наступний противник – дивитися нема на що. І раптом – лежу на лопатках. Так половину сутичок програв, половину виграв. У Ростов привезли на ношах. Я був не готовий до цих змагань: боротьбою позаймався всього 20 днів. Але зрозумів, що боротьба – це не тільки сила, а й техніка. Півроку хворів, потім знову прийшов на тренування, настирливий був ».

Він мав успіхи і в інших стилях боротьби – вільній та самбо, але обрав зрештою „класику”.

Біографи атлета відзначають: „…Боротьбу він вважав одним із самих природних видів спорту, що дають людині прекрасні можливості не тільки зміцнити м’язи, але і вдосконалювати себе як особистість. А особистістю Валентин Ніколаєв був яркою і непересічною ”. Він захоплювався також плаванням, вітрильним спортом, автомандрівками.

На Іграх ХVІ Олімпіади 1956 року в австралійському Мельбурні настає його зірковий час. В.Ніколаєв у своїй ваговій категорії (до 87 кг) не залишає досвідченим та іменитим суперникам жодного шансу і впевнено перемагає у всіх п’яти поєдинках.

В першому колі змагань йому протистояв Петко Сіракова із Болгарії. Сутичку наш борець провів впевнено і переміг за рішенням судів з рахунком 3-0. В чверть фіналі успішно подолав опір з таким же рахунком 3-0 Дюлі Ковача із Угорщини. Півфінальний поєдинок звів нашого борця з Вейкко Лахті із Фінляндії; але і він нічого протиставити не зміг і в підсумку поступився за рішенням суддів з рахунком 3-0.

У фіналі В.Ніколаєва чекало саме серйозне випробування. Йому протистояв п’ятиразовий чемпіоном світу і переможець Ігор Олімпіад 1948 року в Лондоні швед Карл-Ерік Нільссон. Поєдинок був запеклий, але і в ньому наш борець отримав за рішенням судів перемогу з рахунком 3-0 і став чемпіоном Ігор Олімпіад.

Ця перемога В.Ніколаєва принесла до скарбнички нашого регіону першу золоту медаль Олімпійських ігор. Він стає першим нашим земляком олімпійським чемпіоном.

Чемпіон світу 1955 року у Карлсруе.

Тричі перемагав на Всесвітніх фестивалях молоді і студентів: у Берліні (1951 р.), Бухаресті (1953 р.) і Будапешті (1954 р.).

Дворазовий чемпіон СРСР (1952, 1954 рр.), чотириразовий срібний призер (1953, 1957, 1958, 1959 рр.) та бронзовий призер 1950 року.

10-разовий чемпіон Російської Федерації.

Заслужений тpенеp РСФРР. Нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапору». На будинку, де жив олімпійський чемпіон В.Ніколаєв, відкрито меморіальну дошку. Його ім’я присвоєно спеціалізованому залу боротьби “Геркулес” м. Ростова на Дону.