Ковпан Валентина

Ковпан Валентина, заслужений майстер спорту СРСР зі стрільби з луку. Народилася 28 лютого 1950 року у с. Петроострів Новомиргородського району, Кіровоградської області. Виступала за «Буревісник» – СКА Львів. Закінчила Львівський державний медичний інститут.

 

По закінченні школи у 1966 році поїхала на навчання до міста Львова. Вона напрочуд легко вступила до Львівського медінституту, бо з дитинства мріяла стати медиком. Навчаючись в інституті розпочала займатися спортом. Валентина віддала перевагу стрільбі із лука [9,12].

Майже миттєво виконала норматив майстра спорту. Минуло ще два роки, і вона – майстер спорту міжнародного класу, а випускний 1969-й рік у медінституті став першим роком виступів за збірну команду Радянського Союзу [56,67,75].

У кваліфікації до Олімпіади-72 В.Ковпан посіла лише четверте місце і не потрапила до складу олімпійської команди. «Безперечно, хотілося поїхати у Мюнхен. Та я – реалістка і, перемагаючи біль у душі, розуміла, що є сильніші», – з роками згадувала вона про цей відбір [57].

На монреальські Ігри ХХІ Олімпіаду 1976 року у Канаду було потрапити ще складніше. СРСР, в цілях економії, за океан делегував лише двох лучниць із завданням: привезти дві найцінніші нагороди! У свою вихованку вірив М.К.Хусківадзе – перший тренер, людина, яка навчила її тримати лук та привела до вершини спортивної слави. І В.Ковпан не схибила у відбіркових стартах і очолила збірну команду лучниць НОК СРСР на Іграх [56,57].

Суперниками нашої лучниці стали 28 спортсменок із 17 країн світу. Сам олімпійський турнір лучниць мав складну систему вияву переможця особистої першості. Спортсменки повинні були вести стрільбу у два кола на чотирьох дистанціях [64].

Розпочалися змагання у першому раунді зі стрільби на 30 м. Наша лучниця успішно справилася з першою стрільбою, набравши 340 очок і посіла 2 місце. Наступною була стрільба на 50 м. Зайва емоційність і безсонні ночі призвели до того, що наша землячка „зірвалася”, недобравши до головної конкурентки американки Раян Люан понад пів сотні балів. Стріли летіли по горизонталі, але в „яблучко” не влучали. Тренер шокований,

спортсменка у сльозах. Хоча у лучників на перших місцях повинні бути техніка, плинність рухів і душевний спокій. У підсумку лише 254 очка і поточне 22 місце у другій стрільбі [72].

У стрільбі на 60 м вона заспокоїлась і суттєво поліпшила свій результат у спробі – 299 очок і 6-те місце у третій стрільбі. На останній дистанції першого кола 70 м її результат уже був п’ятим (289 очок). За підсумком же першого кола змагань наша лучниця була на 7 місці з результатом 1182 очка, уступаючи своїй головній конкурентці, американці Раян Люан 35 очок.

Перед другим раундом змагань був день відпочинку, котрий пішов В.Ковпан на користь. Їй вдалося справитися із емоціями і по бойовому налаштуватися на черговий раунд змагань [72].

Другий раунд В.Ковпан розпочала досить впевнено і на стартовій 30 м дистанції з результатом 346 очок була першою. На стрільбу на дистанцію 50 м було особливе налаштування з врахуванням невдалої першої спроби і вона не схибила – з результатом 305 очок була третьою. А от у стрільбі на 60 м їй не вдалося показати результат першої спроби, але результат 327 очок гарантував їй перше місце у спробі.

На 70 м вона вийшла налаштована на рекордний результат. Стрільба пішла вдало і 300 очок вивили її на друге місце у спробі. Вдало проведений другий раунд змагань закінчився для В.Ковпан проміжковим другим місцем з результатом 1278 очок і програшем все тій же американці Раян Люан, але вже тільки 4 очки [72].

Але титанічні зусилля нашої лучниці у другому раунді не компенсували втрати у стрільбі на 50 м у першому раунді із з результатом 2460 очок вона фінішувала другою на олімпійському турнірі у Монреалі, поступившись лише американці 39 очок.

«Я подумала, що втрачати вже нічого і зосередилася на стенді. У підсумку – шість олімпійських рекордів і, на жаль, тільки срібна медаль», – підсумувала свій виступ В.Ковпан на Іграх ХХІ Олімпіади [57].

Чемпіонка світу 1973 року у м. Ґренобль, Франція і 1975 року м. Інтерлакен, Швейцарія у командних змаганнях. Срібний призер чемпіонатів світу 1973 і 1975 років у особистих змаганнях [67,75].

Чемпіонка Європи 1976 року м. Копенгаген у командних змаганнях та 1978 року м.Стонлей у особистих і у командних змаганнях. Срібний призер чемпіонату Європи 1976 року м. Копенгаген у особистих змаганнях [67,75].

Переможниця 6-ї Спартакіади народів СРСР (1975 р.) в особистому та командних заліках. Абсолютна чемпіонка СРСР у командних (1970 і 1974 рр.) та особистих (1973, 1978 рр.) змаганнях. Встановила 4 особистих, 3 командних світових та 15 особистих рекордів СРСР. Член збірної команди СРСР (1970–81) [24, 65].